Лакування паркету

Види лаків:

• кислотного затвердіння
• алкідний
• водорозчинний
• ґрунтувальний
• безводний поліуретановий

Лаки кислотного затвердіння вважаються зразками зносостійкості та рекордсменами щодо швидкості висихання. Мінус суміші – високий рівень вмісту формальдегідних смол, а отже, токсичність, що перевищує норму. Наносять лак у спеціальних захисних рукавичках, респіраторі та окулярах, дотримуючись заходів безпеки.

Алкідні лаки сохнуть довше, але вони не склеюють плашки. З токсичністю в цьому випадку також не все гаразд, оскільки суміші включають Уайт-спірит.

Водорозчинні лаки одні з найдорожчих, але і якість їх на порядок вища. Суміші безпечні, реалізуються у широкому асортименті.

Безводні поліуретанові лаки такі ж стійкі, як суміші кислотного затвердіння. Плюс до всього вони демонструють відмінну стійкість до впливу хімічних речовин поряд із високими властивостями адгезій.

Лаки в якості яких ми впевнені

Грунтувальний лак використовують для покращення адгезії покриття та посилення насиченості кольору. Особливість суміші полягає в тому, що наносять її як підготовчий шар для подальшої фінішної обробки. Не всі лакові розчини вимагають попереднього ґрунтування поверхні, більше того, деякі з них категорично виключають.

Грунтувальні лаки, які ми використовуємо в роботі

Вибирати лак для обробки підлоги, слід враховувати, в першу чергу, вимоги до фінішного результату. Яким у результаті має вийти лакований паркет: глянцевим, матовим, напівматовим або напівглянсовим, з відтінком чи натурального кольору? А можливо, необхідно досягти ефекту вінтажності? Так чи інакше, але тільки після рішення щодо кінцевого результату можна переходити до вивчення властивостей представлених на ринку лаків для паркету.

Лакування паркетної підлоги

Як тільки буде вибрано відповідний варіант лаку та інструмент для обробки підлоги, можна переходити до головного – лакування. З чого починають покриття лаком паркету щоразу без винятку? Обов’язково із підготовки поверхні. Для цього підлогу чистять, якщо потрібно вирівнюють, видаляють дефекти, циклюють і шліфують з подальшим видаленням сміття і пилу.

Чисту та рівну поверхню після циклювання та шліфування грунтують залежно від виду лаку та вимог до основи. Ґрунтувальний лак повинен повністю вбратися в поверхню основи, після чого поверхню повторно шліфують наждачним папером.

Залежно від вибору інструменту планують наступний етап лакування. Валик, шпатель або пензель змочують у лаковій суміші, видаляючи надлишки, наносять на поверхню підлоги в одному напрямку легкими однотипними рухами. При необхідності після висихання першого шару поверхню підлоги вручну шліфують і тільки після цього переходять до другого шару.

Нормальний захист паркетної підлоги забезпечать від 3 шарів лаку. Перед нанесенням кожного наступного шару необхідно переконатися у висиханні попереднього. Важливо дотримуватись вимог щодо товщини лакового шару. Залежно від вибраного лаку, вона становить від 8 до 10 м²/л.

У процесі обробки поверхні паркету слід контролювати температуру повітря у приміщенні та рівень вологості. Рекомендована температура – від 15 до 22 градусів Цельсія, вологість – до 60%.

Питання – відповідь